Березень 10, 2018

Терор – фантастична реальність

Перше: людей, які “реалізували” Рубана знаю особисто ще з 2014 року. Разом реалізовували певні спеціальні операції в 2015-2016 роках.

Друге: кожного тижня отримую звіт з грифом щодо  терористочної загрози об”єктам критичної інфраструктури.

Третє: 99% наших громадян, почувши слова “терористичний акт”, згадують про взірвані автомобілі, пострілі з гранатометів в вікна ресторанів, підпал будинків. Мало хто усвідомлює, що терористичні атаки можуть здійснюватись доволі великими групами на об”єкти критичної інфраструктури, на військові частини, на траспортні артерії, на об”єкти культури…Згадайте лише атаки афганських та єгипетських терористів на блок-пости поліції, згадайте мінометний обстріл британського аеропорту “Хітроу”, здійснений бойовиками ІРА, згадайте “Норд-Ост”, згадайте замах на Маргарет Тетчер в 1984 році. Коли “залізну леді” виводили з зруйнованого готелю, вона сказала: “Читаєш, що такі речі відбуваються, але ніколи не віриш, що це може трапитись з тобою”.

Отже. Сьогодні я мав зустріч зі своїми старими знайомими. Звісно, розповісти все – не можу.

Спочатку – цитата з допису людини, яка особости знає Володимира Рубана:

Петро Недзельський Десять років тому мені,на ту пору звільненому зі служби “за образу Президента України Кучми” полковнику Головного Управління Розвідки МОУкраїни, разом з Миколою Мельниченком,що зробив відомі записи в кабінеті Президента Кучми, судилося творити політичну партію – “Партію Офіцерської Честі”.. . . . .До нас придибав такий собі “казачок”,що назвався ПОЛКОВНИКОМ (!) РУБАНОМ Володимиром. Як виявилосяя, ПОЛКОВНИК РУБАН виявився “липовим полковником”,бо через два роки після закінчення військового училища Рубан звільнився зі служби в чині. . .ЛЕЙТЕНАНТА! . . . . . .На той час цієї інформації ми ще не мали тож і взялися будувати політичну партію. На установчій конференції головою партії було обрано Миколу МЕЛЬНИЧЕНКА, а заступниками “полковника” РУБАНА Володимира і мене,полковника НЕДЗЕЛЬСЬКОГО Петра. .. . Спілкуючись з Рубаном,звернув увагу на його . . . .НЕАДЕКВАТНІСТЬ!!! . . . Не маю права ставити діагноз, бо не є практикуючим ліцензованим лікарем-психіатром. Але прошу врахувати, що мені свого часу довелося служити в Міністерстві Оборони України на посаді начальника відділу Соіціально-ПСИХОЛОГІЧНОГО Управління і довгий час настільними книжками на моєму робочому столі були книжки видатних психологів і лікарів -пихіатрів, таких як Чезаре Ломброзо, Карл Леонгард, Зігмунд Фрейд, Карл Густав Юнг та ін.. . . . . Так от, категорично заявляю, що у Рубана є ознаки захворювання психіки -паранойі, що найчастіше проявляється у манії величі і манії переслідування. Рубан хворобливо амбітний, вважає себе неперсічною людиною, генієм. ..Але,Рубан – паталогічний боягуз. . . . Так сталося, що наша робота по творенню політичної партії припинилася по банальній причині. Миколі Мельниченку стали відверто погрожувати фізичним знищенням. Він зробив відповідні заяви до СБУ і виїхав за кордон де і перебуває по сьогодняшній день. Його дружина. відома журналістка Наталя РОЗИНСЬКА,на той час ще залишалася в Україні. Тож в один з днів вона мені подзвонила з проханням допомогти в одній справі. А саме, виявляється Рубан забрав всю оргтехніку нашої створюваної політичної партії:комп”ютери, сканери,тощо,а також велику суму грошей, які Мельниченко планував витратити на будівництво партії. . . . Тож не приховую, що мені довелося по-чоловічому, в дещо грубій формі примусити Рубана повернути вкрадені ним гроші, апаратуру та оргтехніку (раніше вже писав,що є боксером,переможцем різних змагань,навіть з братами Кличко чотири роки спарингував.Тож Рубана міг би “прихлопнути” щолбаном. Рубан про це знав, тож,будучи боягузом по природі, Рубан виявився зі мною зговорчивим, пообіцяв все повернути, Що і зробив наступного дня. Розинська і Мельниченко мені дякували. Але незаперечним є той факт,що Рубан є тією людиною,що спроможна на підлий,ганебний вчинок. Це моарльний аспект. Крім того, Рубан має проблеми психіатричного порядку, ознаки паранойі – “манію величі”. В чому мені судилося переконатися і про що тут розповів. Маю честь.

Сам я особисто мав кілька зустрічей з паном Рубаном в 2014-2015 роках на ефірах. На мене він справляв враження людини “колючої” з явним “наполеонівським” комплексом.: самовпевненість, зверхність й почуття якоїсь необгрунтованої винятковості.

Саме ці риси характеру, на мій погляд, й призвели до подальших дій пана Рубана.

Неодноразово відвідуючи, так звану, “ДНР”, Володимир Рубан затоваришував з людиною, яка більше відома під позивним “Ташкент” – так званим, “міністром ДНР” Тимофєєвим. Саме через цей контакт і намагався Рубан влаштувати свій план. Якщо розглядати дві постаті (Захарченка і Тимофєєва), то в відсотковому вимірі реалізацією “плана Рубана” вони займались, приблизно, 30% на 70%. Саме Ташкент виявляв особисту зацікавленість в ліквідації одного з керівників держави. Доречі, не всі структури ГРУ/ФСБ були поінформовані щодо такої ініциативи, тому в долі пана Ташкента можливі круті повороти – хазяї самостійності холопів не люблять.

Свого часу до компетентних органів надійщла інформація що пан Рубан зі спільниками виношує ідею, в реалізацію якої, спочатку, не повірили й самі правоохоронці: масові диверсії на об”єктах критичної інфраструктури, терористичні акти, акти демонстративного залякування, “націоналізація” банків, некотрольований обстріл поліцейських патрулів, хаос в різних регіонах України. За сценарієм, “армагедон” на протязі кількох днів мав посіяти в країні паніку, обурення населення, параліч влади. В цей момент “планувальники” розраховували на те, що підтягнуться деякі політичні сили з призовами “долой владу”, “армію – на Київ” і таке інше.

До “групи Рубана” входило чимало людей: колишні працівники МВС (звільнені після люстрації) з різних областей України, колишні військові, колишні добровольці, “спортсмени”. Переважна більшість цих людей на словах “виявляла готовність до рішучих дій”, але безпосередньо до зброї відношення не мала.”Політичне крило” мала очолити дуже взнавана людина. За інформацією моїх знайомих, ця “політична персона” не була поінформована про весь маштаб операції. Рубан її використовував, вміло граючи на хворобливих рисах характеру: “месіями” дуже легко маніпулювати.

Всі дії Рубана на протязі девя”ти місяців ретельно документувались і, я сподіваюсь, доказова база зібрана ретельно. Принаймі, мова йде про багато-годинні відео- та аудіо- файли. Вже відомо, що це була не перша спроба Рубана завезти зброю з ДНР. Від самого початку все відбувалось під пильним контролем СБУ: в ході реалізації операції було вдало розіграно декілька спектаклів з підводкою людей, з доставкою зброї і її зберіганням в “надійному місці”. Аби уникнути бодай найменьшого ризику, зброя, яка знаходилась на “відповідальному зберіганні”, була приведена в стан часткової небоєздатності.

Слухаючи розповіді своїх знайомих, я шаленів від маштабів загроз, які вдалось уникнути. Шаленів, доки мені не показали фото-матеріали…

Чудово розуміючи трудність сприйняття такої загрози і її нереалістичність, усвідомлюючи весь скепсіс, хочу щиро подякувати тим спецпризначенцям, які врятували нас з вами.

p.s. На фото: Тимофєєв і Захарченко.