Листопад 9, 2017

Закон “про реінтеграцію”: політичні танці

Після того, як з тексту Законопроекту вилучили згадки щодо Мінських домовленностей, вважав, що цей документ перетворився на суто юридичний і немає вже ніяких політичних рис.

Я сподівався, якщо у апарату Верховної Ради вистачить кмітливості заздалегідь зачинити туалети, обеззброївши “очумелые ручки”, то розгляд цього документу має пройти спокійно, буденно.

Схоже, я помилявся. Кількість поправок, поданих до цього документу, перевищує 2000 штук! Сам Закон містить 14 сторінок. Поправки – біля 800!

Сьогодні зранку “вибухнула” новина: Вінник вважає, що необхідно в прикінцеві положення Закону внести питання щодо розриву дипломатичних стосунків з Росією.

Миттєво з усіх видань почали надходити запитання: а що Ви про це знаєте, а яке Ваше ставлення?

1. Зовнішньою політикою держави переймається Президент і Міністерство Закордонних справ України.

2. Досі я не чув подібних ідей від жодного можновладця. Пан Вінник не є тією людиною, яка формує думку Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

3. Перш, ніж робити такі заяви, радив би будь-кому прораховувати можливі наслідки. Від пана Вінника я такого аналізу не почув.

4. Вважаю це виключно бажанням заявити про своє існування окремим народним депутатом. Не більше того.

Разом з “танцями” пана Вінника “витанцьовують” Риги.

Юрій Бойко завяляє, що п”ята колона не буде голосувати за цей Законопроект з двох причин: відсутня згадка щодо Мінських угод і відсутній механізм реінтеграції.

В черговий раз мушу зазначити: офіційна назва Законопроекту не “Закон про реінтеграцію”! Питання реінтеграції наші ЗМІ “притягнули за вуха”, а пан Бойко маніпулює помилкою ЗМІ.