Листопад 11, 2017

Я називаю це словом “дурдом”: Георгій Тука про ажіотаж навколо закону щодо Донбасу

Про законопроект щодо Донбасу

Робота над ним триває. А коли вони зможуть опрацювати ті дві з половиною тисячі поправок, які було подано, я не уявляю. Чесно скажу: здоровий глузд не може сприйняти оцю ахінею, те, як можна оце все зробити, переробити, а потім трансформувати у щось спільне.

Ми ж всі дорослі люди! 14 сторінок тексту – і 800 сторінок поправок! Я як людина називаю це просто одним словом: дурдом!

Про ризики законопроекту

З моєї точки зору – і це було зазначено під час наради в Радбезі практично всіма присутніми силовиками з усіх відомств – у тому варіанті, який був проголосований в першому читанні, є величезна проблема зі структурою підпорядкування підрозділів (на Донбасі, – “Апостроф”). Зараз, коли згідно з чинним законодавством проводиться антитерористична операція, створюється штаб, Антитерористичний центр. Керівником АТЦ є один із заступників голови СБУ. І всі інші підрозділи підпорядковуються цьому об’єднаному штабу.

Зараз же розглядається створення об’єднаного оперативного штабу. Насправді це структура не нова, такий оперативний штаб вже створено, він зараз діє в рамках Міністерства оборони. І там виникає протиріччя між існуючими нормами діючого законодавства щодо підпорядкування всіх учасників АТО. Кому вони будуть підпорядковуватись? ЗСУ? Це невластиві функції.

Є питання щодо ведення господарської діяльності. Я, наприклад, зазначав, що питання щодо використання земель у рамках військово-цивільних адміністрацій ще й досі залишається абсолютно невирішеним. І не тільки земель, а й озер, річок… Мені би хотілося бачити відповіді на ці питання в цьому законі. Але, наскільки я розумію, якщо в найпершому варіанті цього законопроекту досить велика частина його була присвячена саме діяльності військово-цивільних адміністрацій, то в тому варіанті, який був проголосований в першому читанні, цьому вже зовсім небагато уваги приділяється. І все-таки більше повноважень залишається за законом про військово-цивільні адміністрації.

Крім того, є певні застереження з боку фахівців з міжнародного права щодо трактувань “країна-агресор”, “окуповані території”, “дотримання міжнародного гуманітарного права” і таке інше. Є неоднозначні трактування щодо визначення початку агресії, на чому, наприклад, наполягає та сама “Самопоміч”. Ще один дуже суперечливий пункт: чи варто взагалі в цьому законі згадувати про Крим? Адже закон називається – “Про державну політику… в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Це – перше. А, по-друге, щодо Криму вже давно діє відповідний закон, в якому все чітко прописано: що відбулось, коли відбулось і який статус окупованої території Криму.

Це найбільш важливі можливі точки протистояння. Коли ми зустрічались після першого читання, я казав, що, з моєї точки зору, після того, як прибрали згадку про Мінські домовленості, в тексті законопроекту вже немає тих болючих політизованих тез, щоб суто юридичний документ перетворювати на політичне шоу. На жаль, зараз я бачу, що помилявся.

Джерелоhttps://apostrophe.ua

Повний текст інтерв’ю читайте на “Апострофі” найближчими днями