Червень 14, 2018

СОРОМ

Що я відчуваю, коли підписую лист до міжнародних організацій з проханням придбати плівку для облаштування КПВВ?

Що я відчуваю, коли прошу допомогти в облаштуванні туалетів на КПВВ?

Що я відчуваю, підписуючи лист з проханням сплатити вартість польоту наших дітей до Грузії на літній відпочинок?

Як нормальна жива людина, я відчуваю СОРОМ. Сором за те, що це не може (або не хоче) зробити сама держава. Так само мені соромно за те, що ми не змогли навести лад на гуманітарно-логістичному центрі, який місцева влада перетворила на корупційний перевалочний центр.
І, якщо я не зміг навести лад, то я з задоволенням доповідаю про те, що вже місяць цей центр просто не працює. Хоч і соромно визнавати власне безсилля, але краще так, ніж перевалка!