Лютий 20, 2016

Щодо подій в Києві

На жаль, перебуваючи на робочому місці в Сєвєродонецьку, не маю можливості безпосередньо поспілкуватись з Миколою Коханівським, якому я допомагав ще на Майдані.

Миколо!

Я не розумію твоїх дій. До чого розбиті вікна та зруйновані двері? Якби ти спіймав та кинув в Дніпро самого Ахмєтова, Бойка, Довгого, Дунаєва, Єфремова або іншу плісняву – я б підтримав тебе. Але, бити вікна в моєму рідному місті – не бачу ані сенсу, ані логіки. Це – вандалізм.

Я розумію – є чимало запитань щодо дій та бездіяльності влади: і в питанні дослідження вбивць на Майдані, і щодо ведення бойових дій, і щодо безкарності тих, хто привів в наш дім війну, і щодо корупції…

Все це я розумію! Але…

Окрім логіки твоїх дій, в мене до тебе теж є питання: яким чином поруч з тобою з”явився покидьок Мельничук?! Що робить поруч з тобою мерзотник, який перетворив частину “Айдару” на звичайнісіньку банду?!

Журналістам пропоную дослідити ланцюжок: Мельничук-Каськів-Льовочкін.

Я дякую моїм землякам-киянам за витримку та врівноваженість!

Я дякую моїм друзям-АТОшникам за те, що вони не долучились до цих дій і прошу і надалі зберігати витримку!

Не для того ви ризикували своїм життям, захищаючи Батьківщину, аби зараз відкрити, на радість ворогу, “другий фронт” в тилу!

Сподіваюсь на те, що хлопці Коханівського звільнять будівлю готелю, а правоохоронці, нарешті, посадять Мельничука на нари!