Березень 15, 2018

Хороша стаття на сайті «Атлантичної Ради»

“Від Криму до Солсбері: час визнати глобальну гібридну війну Путіна”. Автор, Пітер Дікенсон, зокрема, вважає, що відсутність єдиної консолідованої позиції Заходу щодо дій Росії, підвищує ефективність тих засобів, які використовує РФ.


Здебільшого, події в Криму, на Донбасі, в Сирії, втручання у вибори, спроба держперевороту на Балканах, атака в Солсбері – всі ці події, здебільшого сприймаються як низка окремих, не пов‘язаних між собою, подій. Відповідно, і реакція на них носить фрагментарний, несистемний характер. Захід ще й досі розглядає все це, як окремі пазли, не дивлячись на картину вцілому.

Від себе додам три тези.

1. Демонізація персони Путіна – неприпустима легковажність. Вважаю за доцільне вести мову про «Росію», бо її керманичу за 18 років вдалось сформувати потужну колективну систему під назвою «путін». Виховане ціле покоління, яке не знає іншої Росії, покоління, яке отруєно пропагандою. На ліквідацію наслідків «путіна» знадобляться роки!

2. В інтерв‘ю NBC Путін знов продемонстрував зверхність і цинізм. На запитання що до звинувачення 13 росіян у втручанні в вибори в США в 2016 році, він відповів: «Ну й що, що вони – росіяни? Вони ж не представники Росії!».

3. Відверте ігнорування Гапромом вироку суду зробило «ведмежу» послугу про-путінським політикам в Європі: теза про те, що з Росією варто домовлятись і не варто її дратувати від нині розбивається о нахабне ігнорування Росією міжнародного права в економічних спорах, що для Заходу є «священною коровою».

http://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/from-crimea-to-salisbury-time-to-acknowledge-putin-s-global-hybrid-war