Лютий 20, 2016

Друзі! Брати! Діти мої!

Багато хто з вас знає мене особисто. Ще більше – чули про мене.

З перших днів окупації Криму я почав всіляко допомагати нашому війську боронити Батьківщину.

За цей час багато чого відбулось: і величезні втрати наших друзів, і каліцтво наших братів, і катування наших батьків російськими найманцями.

Було і чимало здобутків! Саме завдяки вам, вашій мужності, рішучості і патріотизму ми маємо наразі найбільш боєздатну армію в Європі! Так, ми ще й досі маємо невирішені проблеми з озброєнням, з оснащенням, з харчуванням.

Попри це, саме вам вдалось зупинити російську навалу, метою якої був не шматочок нашої землі на

Сході, а кілька областей нашої країни. Не вийшло! І не вийде!!!

Сьогодні багато хто з вас прийде на центральні площі міст та селищ нашої України.

Я звертаюсь до вас, мої рідні, не забувати: ви воювали, віддаючи своє життя, не заради того, щоб дозволити мерзотним політіканам кинути країну в вир хаосу вашими руками!

Згадайте, що трапилось під Верховною Радою в серпні: мерзотники використали нашого побратима, який отримав важку контузію, і направили його на таких самих наших братів-АТОшників!

Я закликаю вас, справжні Чоловіки:

– зберігати врівноваженість та спокій

– не піддаватись будь яким спробам направити вас на захоплення адміністративних будівель та вчинення інших протизаконних дій

– якщо хтось поруч буде волати “бий-круши-штурмуй” – не вагаючись хапайте мерзотника за шиворіт і тягніть його до відділку

– не забувайте: до охорони громадського порядку залучено чимало ваших братів, які разом з вами пройшли весь вир війни!

Слава Україні! Бережи вас Бог!