Лютий 19, 2018

“Будапештський меморандум” та Дейл Карнегі

Ще в 1936 році в світ вийшла книга Дейла Карнегі “Як завойовувати друзів та здійснювати вплив на людей”. Перший тираж був всього 5000 екземплярів. На той моент, ні автор, ні видавці і гадки не мали про шалений успіх цього твору, який перетворився на світовий бестселлер. Одна з глав цієї книги присвячена мотивації. Яким чином можна домогтись від людини здійснення тих, чи інших, вчинків.


Звісно, існує багато способів людину ПРИМУСИТИ щось зробити. Проте, єдим дієвим способом домогтись найбільшого ефекту залишається БАЖАННЯ: тобто – зробити так, аби людина сама захотіла щось зробити. Людині потрібна позитивна МОТИВАЦІЯ. Загалом, на цих засадах будуються і стосунки між державами.

Останнім часом поширюється теза про те, що нам треба “примусити”, “домогтись”, “вимагати” від країн-підписантів т.з. “Будапештського меморандуму” виконання, взятих на себе зобов”язань.
Попри справедливість (емоційному рівні) таких пропозицій, треба мати на увазі дві прости істини: “вимагати” може лише сильний і “вимога” – не найкращий спосіб мотивації.

Яким чином варто діяти, аби країни-підписанти ЗАХОТІЛИ надати більш дієву допомогу?

Перше. Світова система безпеки будується на договірних засадах. Будь-який договір базується на довірі. Кожна зі сторін ВІРИТЬ в те, що інша сторона буде дотримуватись своїх обіцянок.

Друге. Зразок. В глобалізованому світі всі постійно спостерігають за поведінкою один одного, аналізуючи дії та реакцію на протидії. “Якщо країна А не дотрималась своїх обіцянок, які вона надала країні В, то чому вона буде дотримуватись тих обіцянок, які вона надала мені?”. Руйнується довіра, руйнується партнерство. Починає тріщати система безпеки.

Третє. Країна D відчуває загрозу з боки сусідньої держави. Аби підвищити рівень власної безпеки, вона розглядає можливість створення власної зброї масового знищення: ядерна, бактеріологічна, хімічна і т.д. Дивлячись на зростання напруги, абсолютно нейтральна країна М теж вирішує пдвищити власний рівень обороноздатності. Розкручується те, що називається “гонка озброєнь”.

Четверте. Аби уникнути такого розвитку подій, колективна світова система безпеки впровадила механізм “надання гарантій”: якщо ти, країна D, відмовишся від розробки власної зброї, ми, країни, що вже володіємо такою зброєю, обіцяємо тобі свій захист від ймовірного агресора. Ідеальний варіант! Але, фактично, зруйнований країнами-підписантами “Будапештського меморандум”.

П’яте. Шановні країни-гаранти! Своїми пасивними діями щодо України, ви руйнуєте довіру до вас, збільшуючи кількість держав, бажаючих стати власниками зброї масового знищення. Збільшення кількості таких країн неминуче призведе до збільшення зовнішніх загроз вашим власним державам.

Отже, надаючи ЕФЕКТИВНИЙ захист Україні, ви не просто захищаєте нас. ВИ ЗАХИЩАЄТЕ СЕБЕ!
Вважаю, саме такий мотиваційний ланцюжок варто доносити до наших партнерів, а не “вимагати” та “тиснути”.